Квіти дитинства
Порожньо в батьківськім домі,
Не живе давно ніхто в нім,
Простір травам й споришам.
Та ступлю лиш на подвір"я,
Чую голос, ненько твій я
І болить моя душа.
Чорнобривці. рута-м"ята
І барвіночок хрещатий
Тут росли - дитинства квіти.
Ніжний запах матіоли
Не забудеться ніколи.
Скільки на цім світі жити.
2015 р.