Туману густа пелена
Лугом, лугом-долиною
Котиться туман
І густою пеленою
Усе огорта.
Сіре простирадло стелить
На зелен-траву,
Мокрі уже всі дерева,
Клена жовтий чуб,
Кучерики на берізках,
Пасма верб старих
Нахилились низько-низько,
Навіть вітер стих.
Ще туман обняв тополю
За тоненький стан,
Квіти теж накрив собою,
До землі приклав.
Хвиля білою здається.
Наче молока
Перекинулось відерце
Й полилось у став.
Так триватиме це доти,
Поки із-за хмар
Усміхнеться ясне сонце
І... туман розтав.
2018 р.