Згадаю ті дні безтурботні
- А споришами зеленими
- Стежина вузька приведе мене
- До хати, де дзвінко сміялось
- І пустувало та бавилось,
- Ще - слухало казочку мамину
- Дитинство, коли засинало.
- А гойдалка й досі поскрипує,
- Яка колихала дитинство те,
- Хоча вона нині порожня.
- Прийду сюди, сяду під грушею
- І знайду. як мовлять віддушину -
- Згадаю ті дні безтурботні.
- 2020 р.