• Чого ти розплакалась, осене?
  • Від сліз твоїх мокро усюди,
  • Не видно небесної просені,
  • Лише сірі хмари, мов люди
  • Кудись все біжать, поспішають,
  • Шапки надягають кудлаті,
    Нема ні кінця, а ні краю
  • Цій хмурості, а ні туману.
  • Прошу, усміхнися привітно
  • Та витри свої оченята,
  • Хай сонечко ясно засвітить
  • І щастя візьме на крилята.
  • 2016 р.