Вмивала вербиченька

Своє гарне личенько

В ставковій воді.

Пестив ніжно кучері

Теплий вітер-батечко.

Казку шепотів.

А матуся-веснонька

Сукню зеленесеньку

Одягала їй.

Та шовкові стрічечки

Маленькій вербиченьці,

Донечці своїй.

Сестриця-калинонька

Перлове намистечко

Дарувала теж.

Вербонька прибралася,

З травнем повінчалася

Та й на вік увесь.
2015 р.