Ночі зоряна краса
- За сосну високу заховався місяць,
- Звідти добре видно йому поле й луг,
- Підморгує зорям, їх до себе кличе,
- Щоби розсипали золото навкруг.
- А воно поволі легенько лягало б
- І на воду в річці й на верби косу,
- На густі високі шовковисті трави,
- Всім подарувало дивну цю красу.
- 2018 р.