А вересу блакитний ніжний цвіт,

Що так милує око й душу тішить,

Вже сповістив про осені прихід,

Яка ступає тихо в сукні пишній.

І що не крок: то золота сипне,

А то багрянцю кине на дерева,

То горобини ватра спалахне,

То журавлиний ключ здійметься в небо.

Щороку бачимо чарівну цю красу

Та кожен раз по іншому сприймаєм

І дивовижний світ природи  відкриваєм.

Ці неповторні митіне забуть.

2018 р.