Ой, пісне ти народна українська!

Скільки у тобі мудрості віків:

Журлива і весела й історична,

В тобі ліричний є також мотив.

Тобою Ярославна виливала

Всю свою тугу та журбу і біль,

Ти і серця козацькі звеселяла,

Коли вони збирались йти у бій.

Тобою зізнавалися в коханні,

Ти й свідком при розлученні була,

Дитятко також тихо колихала

Та додавала матері тепла.

О, пісне, пісне! Ти і нині линеш

Над рідним краєм, наче вільний птах.

Для мене ти порадниця й сестра,

Щира душа моєї України.

2017 р.