Коли приїду у село

Неоніла Гуменюк та Олег Гарник Discussion started by Неоніла Гуменюк та Олег Гарник 7 years ago

Село моє, я згадую колишнє,

Де босоногого дитинства спориші,

І юність облетіла цвітом вишні,

Вела вузенька стежечка у ліс.

Збирати на галявині суниці,

Послухати пташиний щебіт, спів,

Помріяти, побути наодинці

Та несміливо так писать вірші.

Ще - покупатись в лісовім озерці,

Під грушею старою посидіть,

Відчути стиглих яблук запах терпкий,

Сховати ноги у траві густій.

І просто тут душею відпочити.

Хоча багато літ уже спливло,

Та і тепер я можу це зробити,

Коли приїду у своє село.

2017 р.