Немов повітя свіжого ковток,

Як сонця поцілунок в пору зимну,

Чи калинового намистечка разок,

Для мене ти, матусе-Україно.

Рани твої болять - пече й мені,

А ти співаєш, то і я радію.

Чи поруч буду, а чи в чужині,

Тебе ніколи зрадить не посмію.

Нехай тепло замінять холоди

Та квітуватиме постійно в серці літо.

Моя любов до тебе - назавжди,

Ти, Україно найрідніша в світі.
2015 р.