Рідного краю тихе надвечір"я

Душу мою і досі полонить,

Куточок райський милого Поділля

До себе кличе кожен день та мить.

Не завжди побувати тут вдається,

Все справи, справи, їм кінця нема.

Дитинства мого світ постійно в серці:

Весною, влітку і коли зима.

Та восени тривожить ностальгія

За тими днями, що вже не вернеш.

Село моє, батьківська хата рідна,

Про тебе спомин сили додає.
2015 р.