Порожньо в батьківськім домі,

Не живе давно ніхто в нім,

Простір травам й споришам.

Та ступлю лиш на подвір"я,

Чую голос, ненько твій я

І болить моя душа.

Чорнобривці. рута-м"ята

І барвіночок хрещатий

Тут росли - дитинства квіти.

Ніжний запах матіоли

Не забудеться ніколи.

Скільки на цім світі жити.
2015 р.