В саду півонія цвіте

І буйні трави в пояс,

Ступає літо золоте

Та й на зозулі голос.

Неділя Клечана встеля

Йому чар-зіллям стежку,

Дощем напоєна земля

Дихає вільно й легко.

Ще вечір не стулив повік,

А вже зоря ранкова,

Сполохавши чаклунку-ніч,

Встає над світом знову.

Грайливо вітерець-пустун

Збива росу на вітах,

Радіє, проганяє сум,

Володарює літо.
2006 р.