Обліпили цвіту пелюстки,

Наче бджілки квітку грушу-дичку.

Росте так й не доглянута ніким,

Бо любить волю і повітря свіже.

Її голублять сонця промінці,

Вітерець пісню присвятив для неї.

А згодом облітає білий цвіт

І грушечки з"являються зелені.

Як осінь прийде - дивляться згори

Жовті плоди терпкі та кислуваті.

Хоча дуже чудовий вигляд в них,

Але ніхто не хоче скуштувати.
2016 р.