Буваєш ти розгнівана і ніжна,

Співаєш весело і плачеш так невтішно,

Усміхаєшся й сердито хмуриш брови,

І недоступна, і на все готова.

То, наче Амазонка горда, сильна,

А то шукаєш захисту, покірна,

То кішка лагідна, а то левиця грізна.

Свята ти, жінко, водночас і грішна.

То ранить, то лікує твоє слово,

Така проста, але і загадкова,

Ніяк тебе ніхто не розгадає,

Саме таку  чоловіки й кохають.
2015 р.