Життєвої осені кроки
Є країна казкова - Дитинством зоветься,
Ти уже не потрапиш до неї ніколи,
Та хіба що думками.Чи в сні озоветься
Безтурботного часу луна або спогад.
Велетенськими були дуби та ялини
І черешні смачнющі в саду у сусіда.
Як же іноді хочеться хоч на хвилину
Заглянути туди і босоніж побігать.
Та ніколи цьому вже, на жаль не бувати,
Не вернути назад ті далекії роки.
Нині там веселяться малі онучата,
Ми - життєвої осені чуємо кроки.
2016 р.