Пелюстками троянд закружляли сніжинки,

Із світом вітається біла зима,

Широкі долини та пагорби й ниви,

Мов справжня газдиня обходить сама.

Ретельно прискіпливо скрізь оглядає

І переробляє усе на свій лад:

Пухнасті шапки яворам надягає

Та килимом стелить, неначе до свят.

І мерехтливі гаптує хустинки

Для сосен, ялинок та для смерек.

Хоч холодно, зате так чудово узимку,

Казкова краса у полон всіх бере.
2015 р.