Осінь життєва вродила піснями
Десь за поворотом день за днем зникає,
Мов туман ранковий тихо розтає.
Де літа поділись молоді - не знаю,
Вже моя життєва осінь настає.
Устеляє землю килимом багряним,
Ароматом яблук повняться сади.
І вродила щедро віршами й піснями,
Копіткої праці є рясні плоди.
Хтось читати буде, а хтось заспіває
Поетичну сповідь, що від серця йшла.
Якщо добрим словом і мене згадає,
Значить недаремно в світі я жила.
2017 р.