Кораблик дитинства життя течія

Давно віднесла ген за обрій,

Як вітер промчала юність моя,

Вже й зрілість стоїть на порозі.

Зів"януть літа, мов трава  споришу,

Птахами полинуть у вічність.

Питаєте що по собі залишу?

Народжені серденьком вірші.

2015 р.