Крадеться осінь непомітно,

Сховавшись за старі дуби,

Ромашкове ж барвисте літо

Іще приходить у сади.

Але увечері прозябши,

Жовтавим листячком тремтить,

Відходить, із собою взявши

Неба бездонного блакить.

Запах суниць теж забирає,

Ховає журавлиний ключ,

Сестричку-осінь привітає

І вируша в далеку путь.
2016 р.