Хоча ще сніжно та мороз під вечір

Притисне так. що аж сніжок рипить,

Та серденько вже весну-красну кличе

І чекає ту чудову мить.

Коли в віночку веснонька зеленім

Та барвистій сукні вже прийде

І квітковий килимок простелить,

Птаство гарну пісню заведе,

Що захочеться й собі також співати,

Свіжість первоцвіту відчувать

Та в душі ту світлу-світлу радість,

Що словами і не передать.